Характер

Характер

Психологія визначає характер як індивідуальну стійку систему психічних властивостей, що виявляються в особливостях відносин і поведінці людини в різних ситуаціях. Іншими словами, під характером розуміється здатність людини проявляти свою волю, послідовність, наполегливість, цілеспрямованість і завзятість.

Становлення і формування характеру відбуваються протягом усього життя людини. Перш за все, він успадковується від батьків, а в подальшому набуває нових якостей через особистий досвід, через ставлення до людей, до праці, виражається культурою і вихованням, гуманністю, щирістю, правдивістю і т.д.

Формування характеру дитини починається з її виховання. У процесі спілкування та ігор вона наслідує своїх батьків і близьких людей, засвоює форми поведінки в суспільстві. Одними з перших закладаються в характері дитини такі риси як доброта, чуйність, товариськість, з іншого боку, протилежність цим якостям – егоїзм, черствість, байдужість.

Часто можна бачити у дітей схожі з її батьками манери поведінки і реакції на будь-які подразники. Також люди, що живуть в схожих життєвих умовах, мають багато спільних рис характеру. Звідси і друзі підбираються зі схожими характерами і загальними інтересами. Пізніше, в дорослому житті з тих же характерологічних і ціннісних критеріїв будуються сім’ї. «Несхожість» людей, як правило, призводить лише до скороминущих захоплень, які, безумовно, можуть бути яскравими і насиченими, але не довготривалими.

Коли хочуть дізнатися характер людини, звертають увагу на такі її якості – доброту, чуйність, сміливість або навпаки, підлість, боягузтво, ненадійність. У спілкуванні з будь-якою людиною виявляється: ввічлива вона або груба, тактовна або безцеремонна. Але при оцінці таких якостей необхідно враховувати дуже важливий момент, що рисою характеру можна вважати лише ті властивості, які є стійкими і суттєвими. Так, наприклад: якщо людина в стресовій ситуації проявила себе у невластивій для неї манері, зірвалася на крик, не стримала емоцій, не змогла впоратися з собою, це ще не означає, що цей стан є для неї характерним.

Характер тісно пов’язаний з темпераментом, який визначає динамічність особистості, швидкість протікання психічних процесів і його реакцій. Характер людини впливає і на пізнавальні функції – сприйняття, увагу, уяву, мислення і пам’ять.

Основоположними для формування характеру є взаємини людини і суспільства.

Тільки в діяльності людини проявляються такі риси характеру як прагматичність, здатність точно визначати цілі і досягати їх, вміння визначати першорядні завдання і зосереджуватися на їх вирішенні, не розпорошуючись на другорядні питання. Слід також відзначити і таку важливу рису характеру як переконаність, яка дозволяє людині бути непохитною і впевненою у відстоюванні своїх поглядів.

Пономарьов С.В., гіпнолог, гіпнотерапевт, психолог вищої категорії

Наверх
Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.