Психологія визначає характер як індивідуальну стійку систему психічних властивостей, що виявляються в особливостях відносин і поведінці людини в різних ситуаціях. Іншими словами, під характером розуміється здатність людини проявляти свою волю, послідовність, наполегливість, цілеспрямованість і завзятість.

Становлення і формування характеру відбуваються протягом усього життя людини. Перш за все, він успадковується від батьків, а в подальшому набуває нових якостей через особистий досвід, через ставлення до людей, до праці, виражається культурою і вихованням, гуманністю, щирістю, правдивістю і т.д.

Формування характеру дитини починається з її виховання. У процесі спілкування та ігор вона наслідує своїх батьків і близьких людей, засвоює форми поведінки в суспільстві. Одними з перших закладаються в характері дитини такі риси як доброта, чуйність, товариськість, з іншого боку, протилежність цим якостям – егоїзм, черствість, байдужість.

Часто можна бачити у дітей схожі з її батьками манери поведінки і реакції на будь-які подразники. Також люди, що живуть в схожих життєвих умовах, мають багато спільних рис характеру. Звідси і друзі підбираються зі схожими характерами і загальними інтересами. Пізніше, в дорослому житті з тих же характерологічних і ціннісних критеріїв будуються сім’ї. «Несхожість» людей, як правило, призводить лише до скороминущих захоплень, які, безумовно, можуть бути яскравими і насиченими, але не довготривалими.

Коли хочуть дізнатися характер людини, звертають увагу на такі її якості – доброту, чуйність, сміливість або навпаки, підлість, боягузтво, ненадійність. У спілкуванні з будь-якою людиною виявляється: ввічлива вона або груба, тактовна або безцеремонна. Але при оцінці таких якостей необхідно враховувати дуже важливий момент, що рисою характеру можна вважати лише ті властивості, які є стійкими і суттєвими. Так, наприклад: якщо людина в стресовій ситуації проявила себе у невластивій для неї манері, зірвалася на крик, не стримала емоцій, не змогла впоратися з собою, це ще не означає, що цей стан є для неї характерним.

Характер тісно пов’язаний з темпераментом, який визначає динамічність особистості, швидкість протікання психічних процесів і його реакцій. Характер людини впливає і на пізнавальні функції – сприйняття, увагу, уяву, мислення і пам’ять.

Основоположними для формування характеру є взаємини людини і суспільства.

Тільки в діяльності людини проявляються такі риси характеру як прагматичність, здатність точно визначати цілі і досягати їх, вміння визначати першорядні завдання і зосереджуватися на їх вирішенні, не розпорошуючись на другорядні питання. Слід також відзначити і таку важливу рису характеру як переконаність, яка дозволяє людині бути непохитною і впевненою у відстоюванні своїх поглядів.

Гіпноз і характер людини

Гіпнозу підвладні люди з будь-яким характером, немає винятків також за типами темпераменту чи соціальними групами, релігійними та політичними поглядами, а також віковими та гендерними категоріями. Характер, безумовно, відіграє важливу роль у проходженні сеансів гіпнозу, але тільки у вигляді бажання – людина може наполегливо відмовлятися від такого виду лікування, віддаючи перевагу, наприклад, медикаментозному, або навпаки, мати велике бажання і прагнення для проходження гіпнотерапії.

Людина, налаштована на лікування гіпнозом, психологічно готова і зважена на сугестивну терапію має більший лікувальний потенціал, ніж пацієнт, який сумнівається, або хворий з високим ступенем тривожності. Але це не означає, що їх стан на момент початку гіпнотерапії негативно вплине на перебіг всього лікування, ні, єдине їм знадобиться деякий час на зміну свого ставлення до самого процесу, що і буде позитивним результатом самої роботи гіпнотерапевта.

Впевнена в собі людина, з першого погляду, може здатися самодостатньою, і що їй зовсім не потрібні додаткові знання, уміння, навички, але це помилкова думка. Гіпноз дасть можливість такій вольовій особистості використовувати власні психологічні якості ще більше у потрібному напрямку, керуючись своїми інтересами та використовуючи всі приховані ресурси. Індивідуальність проявляється в її вчинках і поглядах, діях та вмінні володіти собою у різних ситуаціях. Сильна людина – це переважно психічно розвинений індивід.

Слабохарактерним людям гіпноз розкриє їхній внутрішній потенціал і дозволить проявити себе в реальних життєвих ситуаціях. Тим самим кожен отримає індивідуальний і неповторний життєвий досвід, на який і надалі спиратиметься, відпрацьовуючи отримані навички та формуючи характер. Гіпноз допоможе стати сильним, впевненим, рішучим, відповідальним, наполегливо йти до поставлених цілей, завзято їх добиватися і не піддаватися емоціям.

Гіпноз та характер тісно між собою переплітаються; так само як не буває безхарактерних гіпнотерапевтів, так само немає і людей, що не піддаються гіпнозу, навіть тих, що мають сильний і вольовий характер. Гіпноз – це вид і метод лікування, а характер – це вид психічних властивостей людини, що проявляється у суспільному житті індивіда. Кожна людина схильна до гіпнотичного впливу. Вона має неповторний характер, індивідуальні характеристики, темперамент, генетичні передумови та особистий життєвий досвід.

Гіпнотерапія допоможе покращити характерологічні якості, адже у будь-якої людини є слабкі сторони, які вона хотіла б змінити, удосконалити сильні якості, позбутися непотрібних, що на її погляд заважають недосконалих особистісних компонентів. Характер відточується постійно і не залежить від віку, життя йде, змінюється і людина, її погляди, переконання, вона проживає різні ситуації та її поведінка проявляється у тому чи іншому соціальному середовищі. Не бійтеся ставити перед собою високі цілі та проявляти свій характер на шляху їхнього досягнення!

Пономарьов С.В., гіпнолог, гіпнотерапевт, психолог вищої категорії

При використанні матеріалу статті посилання на сайт psv.com.ua обов’язкове.

Читайте також:

Асертивний гіпноз

Гіпнотерапія асертивності (впевненості)

Боремося з невпевненістю в завтрашньому дні

Воля. Сила волі

Як правильно підготуватися до гіпнозу

Відгуки про гіпноз

Наверх