Допомога психолога і роль сім’ї в лікуванні нервової анорексії

Нервова анорексія – захворювання, що вимагає спільних зусиль хворого, членів його сім’ї та обов’язкової допомоги кваліфікованого психолога. Професійний психолог може безпомилково діагностувати хворобу вже на початковому етапі, оскільки сам хворий, не усвідомлюючи до кінця серйозні наслідки нервової анорексії, може навмисне приховувати свій стан, або невірно його оцінювати.

У сім’ї, в якій знаходиться хвора або хворий на анорексію, можуть вчасно не помітити перші ознаки захворювання, а в деяких випадках, знаючи про проблему, невміло впливати на доньку чи сина, чим погіршити становище. Саме тому допомога психолога повинна надаватися не тільки страждалому на анорексію, а й усім членам сім’ї.

Поведінка при анорексії свідомо направлено на зниження ваги і носить потайний характер, прийом їжі часто здійснює на самоті, без дотримання режиму харчування, на ходу, поспішно. Їсти окремо від сім’ї поширена практика, кількість спожитої їжі в цьому випадку ніхто не контролює, що дуже зручно і можна легко обдурити своїх близьких.

Лікування нервової анорексії

Лікування нервової анорексії – процес не з легких, тривалий, вимагає витримки, терпіння від усіх учасників цього процесу і дуже важливо, щоб він починався якомога раніше.

Захворювання на нервову анорексію в ранньому, передпідлітковому віці негативно позначається на фізичному розвитку дитини. Перехід з дитячого віку в підлітковий затримується, виникають певні проблеми, зупиняється ріст, у дівчаток не починаються менструації, не розвиваються молочні залози, у хлопчиків відзначається запізнілий розвиток статевих органів.

Родичі, які намагаються жорсткими вимогами змусити анорексічку, наприклад, їсти разом з усіма за одним столом, можуть загнати проблему вглиб – хвора буде тільки прикидатися і шукати нові способи, щоб обдурити, а після їжі штучно викличе блювоту, звільнившись від з’їденої їжі.

Спритність, з якою доведеться зіткнутися родичам, може привести до ряду конфліктів, що ускладнюють і без того непрості відносини в родині. Нерозуміння, розбіжності, образи, сварки стануть регулярними в повсякденному спілкуванні, при цьому сама проблема не буде вирішуватися.

Обмеження в їжі хвора на анорексію обставляє безліччю доводів і пояснень і на перший погляд вони здаються цілком обґрунтованими: шкідливістю жирів, неякісними продуктами, схильністю до повноти, даниною моді і т.д. Коли ви знайдете її або його за прийомом проносних, тут теж буде дано логічне пояснення – запор, а на питання: навіщо такі виснажливі фізичні навантаження, піде відповідь: потрібно для здоров’я.

Якщо близькі люди в родині не хочуть або роблять вигляд, що все нормально, що немає ніяких проблем, або дійсно не помічають симптоми захворювання, то виявити саму хворобу і вжити відповідних заходів вдається не скоро, як правило, тоді коли вага пацієнта становить 45 – 50 кг і продовжує знижуватися.

Симптоми нервової анорексії

Коли виявляються перші ознаки захворювання, члени сім’ї повинні встановити регулярний нагляд за харчовою поведінкою пацієнта:

• що їсть;

• в яких обсягах вживає їжу;

• як часто приймає їжу;

• чи приймає лікарські препарати, проносні;

• викликає штучно блювоту.

Необхідно також звернути увагу на зовнішні ознаки:

• змінилася зовнішність, блідість шкіри;

• з’явився неприємний запах з рота;

• погіршився стан зубів (потемніння через часту блювоту і нестачу вітамінів);

• волосся стали сухими і ламкими;

• з’явилися тріщини в кутах рота;

• низький артеріальний тиск;

• непритомність;

• холодні кисті рук.

Одним з найважливіших ознак у дівчат, як ми говорили вище, служить припинення менструацій. Відсутність їх протягом декількох циклів свідчить про те, що хвороба зайшла дуже далеко і вимагає невідкладного медичної і психологічної допомоги.

При нервовій анорексії заборони не допомагають

При нервовій анорексії не потрібно панікувати, щось забороняти, залякувати, погрожувати. Необхідно шукати компроміси, домовлятися про відновлення нормального харчування, включення в раціон необхідних продуктів, дотриманні режиму харчування і в цілому розпорядку дня і т.д. Найважливішим і найоб’єктивнішим показником при цьому є динаміка зміни ваги – необхідно регулярно стежити за його надбавкою, заохочуючи досягнуті результати.

Все повинно відбуватися під чітким, не нав’язливим контролем близьких людей. Вірити обіцянкам, що вона або він змінить свою поведінку, відмовиться від ідеї худнути в ім’я придуманої краси і почне нормально харчуватися, не повинно ні в якому разі заспокоювати і обнадіювати батьків. Такі обіцянки не завжди виконуються.

Але нашкодити може і зайвий контроль і гіперопіка, які позбавляють самостійності і можливості відчувати себе повноцінною особистістю. У цих випадках позитивного результату не буде, а навпаки посилиться протестний настрій, зміцниться бажання продовжувати обмеження в їжі, службовці засобом маніпуляцій у відносинах з близькими і членами сім’ї.

Нервова анорексія вимагає своєчасного реагування

При виявленні симптомів нервової анорексії не можна пускати рішення проблеми на самоплив, сподіватися, що з часом все владнається, дівчина чи хлопець правильно оцінить свій стан і припинить екзекуції над своїм тілом. Необхідно вживати невідкладних заходів з лікування цього важкого захворювання. Потрібно також пам’ятати, що самолікування може тільки ускладнити ситуацію і запустити хворобу, а своєчасне звернення за професійною допомогою до психолога, психотерапевта дасть можливість уникнути небажаних наслідків і швидше позбутися від хворобливого недуги.

Психолог, психотерапевт використовують в своїй роботі з розладом харчової поведінки, до яких відноситься нервова анорексія, різні психотерапевтичні методики, спрямовані на зміну поведінки, корекцію когнітивної функції, відновлення емоційної стійкості та інші. У випадках важких і критичних станів, що несуть загрозу життю при нервовій анорексії, необхідна термінова госпіталізація в психіатричну клініку.

Пономарьов С.В., гіпнолог, гіпнотерапевт, психолог вищої категорії

Читайте також:

Нервова анорексія

Лікування гіпнозом анорексії

Психологічна допомога, психотерапія і гіпноз при нервовій анорексії

Розлади харчової поведінки: анорексія, булімія, переїдання

Наверх
Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.