Гіпнотерапія нервової анорексії у лікарській практиці – це немедикаментозний вид лікування розладу харчової поведінки (РПП). Ефективність застосування гіпнозу при анорексії дуже висока. Його продуктивність дозволяє отримувати та закріплювати позитивний результат незалежно від тривалості перебігу хвороби. Ключовим моментом лікування гіпнозом анорексиків є поліпшення їх психічного та соматичного стану, відновлення апетиту, нормалізація фізичної активності, повернення до міжособистісних контактів та соціальних зв’язків.

Нервова анорексія обумовлена відмовою від прийому їжі та різкою втратою ваги. Розвивається, як правило, харчова девіація у підлітковому віці. Найчастіше цим видом патології страждають молоді дівчата, які виявляють надмірне занепокоєння своєю зовнішністю, підкреслюючи її недосконалість. Навіть при зменшенні маси тіла вони все одно знаходять його повним і продовжують знижувати вагу різними способами, вираховувати калорії, відвідувати спортивні зали, вести рухливий спосіб життя, приймати проносні та сечогінні лікарські препарати.

Клінічний випадок, який описує патогенез захворювання, дозволяє розглянути проблему анорексії на конкретному прикладі. У цій статті йтиметься про хвору дівчину, але це не означає, що хвороба не актуальна для чоловічої половини, серед них нерідкі випадки, коли проблема «зайвої ваги» призводить до таких же наслідків. В основному дебюти розладу приймання їжі трапляються в ранньому підлітковому віці і самостійно цей стан не минає, а лише з часом посилюється. Відсутність належного лікування може призвести до смерті.

Консультація гіпнолога проводилася в присутності обох батьків, оскільки пацієнтка на момент звернення до гіпнотерапевта не досягла повнолітнього віку та без її особистого бажання. Також давали письмову згоду на лікування гіпнозом і її батьки, які, у свою чергу, були ініціаторами звернення за допомогою до гіпнолога у зв’язку з проблемою анорексії у дочки. Бесіда мала суворо конфіденційний характер, у ній були надані рекомендації, спрямовані на самостійну діяльність у процесі терапії, а також було проведено підготовку до сеансів медичного гіпнозу.

Анамнез життя: підліток 16 років, ім’я О., на анорексію страждає протягом останніх чотирьох років. Перші ознаки розладу приймання їжі батьки помітили у неї у віці 12 років, вона тоді почала вираховувати кількість калорій в їжі, і займатися інтенсивно спортом. Але вони тоді цій зміні у поведінці доньки не надали особливого значення. Коли ж почали помічати, що вона втратила у вазі, спробували її переконати, що їй треба погладшати, але замість очікуваного позитивного смирення, отримали різку негативну реакцію на їх «втручання» в її особисте життя.

Час минав, вона на очах втрачала масу тіла і батькам таки вдалося вмовити її звернутися до психолога. Вона почала відвідувати психотерапію, але від своєї ідеї не зреклася, як і раніше говорила, що вона товста і їй потрібно схуднути. За рекомендацією психолога, вони звернулися до психіатра, який призначив їй лікарські препарати. На якийсь час вдалося зупинити втрату ваги і навіть вона набрала кілька кілограмів, але це її налякало і вона перестала їх відвідувати та пити ліки. Наступним етапом був реабілітаційний центр, після якого вона знову повернулася до своїх напрацьованих дієт.

Сімейний статус: проживає разом із батьками та з молодшим братом.

Психологічний статус: контакту доступна, виявляє інтерес до гіпнозу, каже, що її «завжди приваблює все незвичайне». Інтелектуальні та розумові процеси відповідно до вікових норм. Фіксована на своєму зовнішньому вигляді, болісно переносить критику, пов’язану з її вагою. Іноді дратівлива, особливо коли порушуються питання, пов’язані з харчуванням та масою тіла. Концентрація уваги не є стійкою.

Скарги пред’являє: на частий головний біль, в іншому свій стан вважає добрим.

Соматичний статус: відразу ж на перший погляд впадає у вічі сильна втрата ваги, фізична слабкість, блідість шкіри.

Пацієнтка О. у процесі діалогу заявила, що вона сама вже бачить, що з нею щось не так, тому що не лише батьки, а й подруги, які раніше її підтримували, зараз кажуть, що їй треба погладшати, бо вона виглядає дуже худою. Зауваження, зроблені її однолітками, вона оцінює як правдиві, тож неохоче, але погодилася набрати кілька кілограмів, щоб уникнути з ними подальших неприємних для неї розмов. Дала свою згоду лише на гіпнотерапію, ознайомилася та готова виконувати Правила і умови проведення сеансів гіпнозу.

Лікування гіпнозом нервової анорексії із підлітком проводилося заздалегідь погоджено індивідуально, щодня у кількості десяти сеансів. О. мала високу гіпнабельність, легко занурювалася в сомнамбулічний стан, по виходу ж з якого відчувала себе, як вона сама говорила, «буцім-то наново народженою». Також вона постійно наголошувала на тому, що стан гіпнотичного трансу їй нагадує нічний сон, але після якого хочеться всім посміхатися. Зазначала покращення настрою, що зникла дратівливість, перестала болісно реагувати на свою зовнішність.

Гіпнотерапія дозволила відновити порушений апетит, змінити своє ставлення до їжі, вперше за довгий час вона перед їжею не вираховувала калорії, а сам процес почав набувати природної форми. Змінилася поведінка, якщо раніше вона багато і активно рухалася, бігала на біговій доріжці, будь-що намагалася скинути вагу, то тепер рухливі спортивні тренування змінилися заняттям йогою. Зовнішній вигляд також змінився, колір обличчя набув легкого рум’янцю, з’явився здоровий блиск очей, набрала перші кілька кілограм.

Таким чином: за допомогою гіпнозу вдалося змінити хворобливі установки, які протягом тривалого часу блокували нормальне, здорове ставлення до їжі, своєї зовнішності, свого тіла. Її батьки говорили про помітні зміни не тільки в харчуванні та в зовнішності, а й у поведінці, що їхнє спілкування перестало бути натягнутим і конфліктним, що вона стала м’якшою, спокійнішою і почала прислухатися до їхніх слів. Після заключного сеансу гіпнозу О. сказала «я і сама не розумію, як і коли я перетворилася на анорексічку, а мені хочеться бути нормальною і виглядати красивою».

Пономарьов С.В., гіпнолог, гіпнотерапевт, психолог вищої категорії

При використанні матеріалу статті посилання на сайт psv.com.ua обов’язкове.

Читайте також:

Анорексія і булімія в полі гіпнотерапії

Гіпноз при залежних станах

Нервова анорексія

Розлад харчової поведінки (РХП) і гіпнотерапія

Допомога психолога і роль сім’ї в лікуванні нервової анорексії

Психологічна допомога, психотерапія і гіпноз при нервовій анорексії

Розлади харчової поведінки: анорексія, булімія, переїдання

Як правильно підготуватися до гіпнозу

Відгуки про гіпноз

Наверх