Ігрова залежність

Ігрова залежність – лудомания, гемблінг або як ще її називають ігроманія, являє собою патологічну форму залежного стану, що виражається в пристрасті до азартних ігор. Людей, схильних переживати такі специфічні душевні стани, називають гравцями.

Граюча людина веде певний спосіб життя, властивий тільки гравцям (ігроманам). Він полягає в регулярно повторюємій участі у грі, епізодичному або щоденному відвідуванні ігрових закладів, що стає домінуючим в її житті.

В азартній грі виграш залежить не стільки від майстерності гравця, скільки від випадку, іншими словами, випадковий виграш це і є фортуна, яка пробуджує азарт. Так формується психологія залежної поведінки – лудоманія.

Як наслідок, у людини звужується коло інтересів, вона частіше починає відвідувати гральні заклади, пропускає роботу, в сімейних відносинах все більше і більше виникає сварок, звужується коло спілкування з друзями, вона починає уникати контактів з ними, а весь свій вільний час витрачає на гру.

«Починають грати для розваги, продовжують від скупості і кінчають тим, що гра стає пристрастю».

Франсуа Поль Брюес

Як правило, ігрова залежність формується поступово, сама людина не помічає, як втягується в гру. На перших етапах, на її повсякденних справах це ніяк не відбивається – вона веде звичний для себе спосіб життя. Оточуючі її люди, сім’я теж не бачать в ній ніяких змін, часто навіть не здогадуються про те, що з ними поруч знаходиться гравець.

Однією з важливих особливостей, властивої всім гравцям, є те, що він не в змозі самостійно зупинитися – цього не заважає ні великий виграш, ні великий програш. Той азарт, яким він охоплений, змушує знову і знову продовжувати робити ставки, бути в грі, не виходити з неї, а якщо і перериватися, то ненадовго і знову повертатися в гру.

Втрата контролю над часом є спільною рисою для всіх гравців. Вони можуть багато годин поспіль, часом цілодобово, проводити за грою. Через це у них порушується сон, пропадає апетит, повністю змінюється режим дня, що часто призводить до нервового виснаження, а програші значних грошових сум – до важких затяжних депресій, іноді закінчуються суїцидом.

Мислення, розумові процеси втрачають свою гнучкість і вибірковість, пропадає критика до свого стану, емоції холонуть від звичайного проведення часу і їх можна відчути в повному спектрі тільки в ігровому залі, зникає почуття радості життя, стає байдужим навколишній світ.

Симптоми ігрової залежності:

• відчуття азарту, залученість в гру;

• постійне проведення часу за грою;

• підвищена дратівливість;

• психологічний дискомфорт;

• агресивна поведінка;

• міфоманія;

• перебування в ілюзіях;

• нехтування своїм здоров’ям;

• часті і великі порції кави;

• зловживання алкоголем;

• у багатьох тютюнова залежність;

• та інші специфічні звички.

Ці симптоми і стани з часом тільки поглиблюються. Потрапивши в залежність, впоратися з нею гравцеві самостійно, як правило, не вдається, тут потрібна допомога професійного психолога-гіпнолога. Власне здоров’я знаходиться в чіпких лапах хвороби під великим тиском патологічного почуття помилкового задоволення, яке дає гра.

Ігрова залежність лікується за умови бажання самого гравця. Тільки при його особисте прагнення можливий позитивний результат. Доброю опорою для ігромана є увага і підтримка з боку родичів, друзів.

Лудоманія – це суто психологічна форма залежності, яка відповідно піддається стовідсотковому лікуванню тільки за допомогою психотерапевтичних, сугестивних методів впливу на психіку. Одним з найбільш ефективних способів лікування ігрової залежності є гіпноз і як один з його методів – кодування.

Пономарьов С.В., гіпнолог, гіпнотерапевт, психолог вищої категорії

При використанні матеріалу статті посилання на сайт psv.com.ua обов’язкове.

Читайте також:

Лікування гіпнозом ігроманії (лудоманії)

Ігроманія. Лудоманія. Гемблінг

Наверх
Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.