Сугестія: види, методи, практика. Інтерв’ю гіпнотерапевта

(продовження)

– Опишіть декілька прикладів з вашого досвіду, як і для чого, були використані сугестивні техніки і якого результату досягли після їх виконання.

– У сучасному світі, що змінюється набагато швидше, ніж ми можемо до нього підлаштуватися, виникає багато стресових ситуацій, що в свою чергу призводить до тих чи інших психологічних проблем: це і психічні розлади, це і питання самооцінки, почуття невпевненості, різні види залежних станів, конфліктів і т. д.

Я з 1994-го року в психології, в ті ж дев’яності вперше прийшов в психіатрію і можу сказати одне, що змінюється світ, змінюються люди, змінюється їхня реакція на те, що відбувається, як наслідок, з’являються і нові хвороби. Наприклад, раніше про проблему комп’ютерної залежності, соціальних мереж, гаджетів, ніхто не те, що не знав, але і не здогадувався, що таке можливо, зараз же це дуже актуальна проблема. Але про це говорити не стану, в моїх прикладах будуть порушені інші життєві випадки. Два випадки з них я приведу зі сфери психічного здоров’я, відповідно імена людей і деталі їхнього життя називати не буду.

Звернулися до мене один молодий чоловік зі своєю мамою. Вони приїхали разом, мама його супроводжувала. Це звичайне явище, коли приходять на прийом разом з близькими родичами. Проблема у цього хлопця полягала в нав’язливих станах. На момент нашої зустрічі він уже кілька років страждав обсесивно-компульсивним розладом (ОКР). Весь цей час лікувався у психіатрів, була у нього і одна госпіталізація в психоневрологічній лікарні.

Взагалі таке захворювання не з легких психічних розладів, і воно важко піддається лікуванню. Кожен, хто зіткнувся з такою хворобою, добре це розуміє. Але мій клієнт не впадав у відчай і не опускав руки, самостійно знайшов мене, не мама, а особисто сам знайшов і захотів пройти лікування гіпнозом.

У нього було велике прагнення пройти курс гіпнозу, він вірив, що гіпноз йому допоможе, а бажання і віра в гіпнотерапію є дуже важливою умовою для досягнення позитивного результату. І ось так вони опинилися у мене на консультації. Ми почали з ним лікування гіпнозом.

Після першого сеансу клієнт залишився дуже задоволеним, зазначивши, що відчув себе набагато легше; після другого сеансу він сказав, що наполовину пішли нав’язливі думки, до цього не давали йому спокою, а після третього сеансу і повністю зникли. Ми закінчили з ним нашу роботу, всього він пройшов п’ять сеансів гіпнозу.

Вони повернулися до себе додому, а через три місяці мені зателефонувала його мама і сказала, що у нього все добре, більше того, що після гіпнозу він і курити кинув, а зараз збирається їхати працювати за кордон. Вона вирішила перестрахуватися і дізнатися моєї думки може він їхати чи краще залишитися в своєму місті. На що я їй відповів, що його здоров’я дозволяє йому приймати самостійно рішення, вибирати роботу до душі і жити повноцінним життям, такою, якою він вважає за потрібне для себе.

Наступний випадок стався з однією молодою дівчиною. Вона була одружена, прекрасна сім’я, люблячий чоловік, але ряд подій, що сталися в її особистому житті, і пережиті стреси зробили її життя просто нестерпним. Стресові ситуації, в які вона потрапила (я не буду їх описувати), важко позначилися на її психічному стані, у неї відмовили ноги, перестала самостійно ходити. Пересуватися могла тільки за допомогою чоловіка, який підтримував її під руки.

Як і в першому прикладі, дівчина до мене потрапила теж після тривалого лікування, за останні чотири місяці вона змінила не одного лікаря, перепробувала різні лікарські препарати, але ніщо не допомагало. Морально вона була зламана, перебувала в повному розпачі і, коли вони разом з чоловіком з’явилися в дверях мого кабінету, сказали, що прийшли до мене вже як в останню інстанцію і що гіпноз для них остання надія.

Почалися у нас з нею сеанси гіпнозу. Перший час її привозив до мене чоловік, але через п’ять сеансів я йому заборонив їздити з нею, і вона стала приїжджати до мене самостійно. Звичайно, від цього дівчина переживала і дуже хвилювалася, а після десяти сеансів гіпнозу легко, як і раніше, могла ходити без сторонньої допомоги. Після того як ми з нею закінчили наше лікування, через деякий час, вона ще пару раз приїжджала до мене і в один зі своїх візитів повідомила, що вони з чоловіком чекають дитину, що вона стане мамою.

– В яких випадках метод не спрацює? Які можуть бути помилки при виконанні?

– В першу чергу необхідно бажання, щоб отримати позитивний результат. Для досягнення будь-якої мети спочатку потрібно її сформувати, а потім до неї наполегливо йти. Точно так і в сугестії, потрібно розуміти, що ми хочемо отримати в результаті, і над чим ми будемо працювати. І як я казав уже вище, необхідно вірити, вірити в даний метод.

Якщо ж людина не вірить, що сугестивна терапія може їй допомогти, неважливо, що це гіпноз, аутогенне тренування або інші техніки, то звичайно, вона не отримає потрібне, точніше кажучи вона навіть і братися за цю роботу не буде. Бажання лежить в основі будь-якої справи. Наприклад, щоб вивчити англійську мову потрібно захотіти її вчити, і почати регулярно нею займатися, але якщо цей студент не бачить в ній потреби для себе, то, звичайно, він її не вивчить, скільки б часу не витратив на неї, все це буде даремно.

Деякі люди припускаються помилок, коли звертаються до гіпнозу з сумнівом в його ефективності, з недовірою до сугестивної психології в цілому і до професіоналізму гіпнотерапевта. Якщо людина сумнівається в чому-небудь, то, що вона може отримати в результаті? У кращому випадку мінімальний ефект, а то і зовсім залишитися ні з чим.

Ще одним негативним моментом є заперечення. Заперечення, це коли чітко видимі зміни після гіпнозу людина приписує чому-небудь іншому. Наприклад, в роботі з гіпнологом вона говорить: «це мені допомогло, тому що я перед цим добре пообідав, а перед минулим сеансом був голодним» або «тому що сьогодні на вулиці ясний і сонячний день і в мене зараз гарний настрій». Вона не бачить і не оцінює, по суті, роботу і її результати, одержувані внаслідок сугестії. Ці люди – скептики, вони звикли в усьому сумніватися, заперечувати, ставитися до всього критично. Але незалежно від їхнього ставлення, істина завжди залишається істиною.

– Цей метод має короткостроковий або довгостроковий ефект?

– Сугестія і, зокрема, гіпнотерапія, як і будь-який інший лікувальний метод, звичайно ж, розраховані на довгостроковий результат. Своїми цілеспрямованими діями дають необхідні, життєво важливі можливості для людини в сфері соціального функціонування. Тим самим, впливаючи на психіку, запускають особистісні ресурси, які в свою чергу дозволяють досягати поставлених цілей, долати труднощі, підтримувати належним чином здоров’я, підвищувати професійні навички, покращувати своє становище в суспільстві.

Показником довгострокового ефекту, тут може служити такий наочний приклад. Є таке давнє важке захворювання, як алкогольна залежність. Всі в курсі про шкоду алкоголю, а може хтось і випробував на собі всі тяготи алкоголізму і знає не з чуток про цю проблему.

Пройшовши лікування гіпнозом, поставивши крапку на своєму алкогольному минулому, людина починає вести тверезий спосіб життя. Йдуть роки, проходять десятиліття, вона не вживає алкоголь, її життя кардинально відрізняється від того, що вона вела раніше. Відповідно тут ми можемо констатувати факт довгострокового ефекту.

Так один з моїх клієнтів, за п’ятнадцять років без алкоголю піднявся по службових сходах до посади заступника міністра. Будь-який сугестивний ефект повинен бути закріплений в часі.

– Як техніки сугестії в своїй роботі може застосувати психолог або коуч, працюючи з іншими людьми?

– Все залежить від сфери діяльності психолога або коуча, з чим і з ким вони працюють, які питання вирішують, чи потрібні взагалі для їх роботи сугестивні техніки? Скажімо, медичний психолог, працюючи в лікарні, займаючись психодіагностичними дослідженнями, не використовує в своїй практиці психотерапевтичні методи. Навпаки, психотерапевт, який займається безпосередньо вирішенням тих чи інших питань, пов’язаних безпосередньо зі здоров’ям пацієнтів, може використовувати у своїй повсякденній діяльності сугестивні техніки.

Але він може бути прихильником і іншої психотерапії, наприклад, психоаналізу, і вести свою роботу як психоаналітик, або бути сімейним психотерапевтом, вирішуючи внутрішні проблеми сім’ї, то в цьому випадку використовуються інші методи. Коуч працює в більшій мірі в сфері бізнесу, консалтингу і тренінгів, тому тут краще запитати у коуча, чи потрібна йому сугестія в його роботі? Я думаю, що як елементи психологічної саморегуляції може бути і можна їх застосовувати, але це моя думка, вони краще знають, що в їх роботі необхідно.

Сугестивна психологія – це окремий вид в психотерапії, що займає свою нішу, має свої чіткі межі, завдання, послідовність в діях, спрямованих на конкретну, чітко позначену проблему.

Гіпноз в сучасному світі дуже актуальний, може застосовуватися в різних сферах життєдіяльності людини, але основне його завдання, це лікування психічних розладів, залежних станів, сексуальних проблем психологічного характеру і т. д.

Самогіпноз або самонавіювання мають більш широкі межі, практично кожна людина може опанувати тими чи іншими навичками самонавіювання і використовувати їх у своїх цілях. Тому психологи і коучі цілком можуть застосовувати сугестивні техніки в своїй роботі, якщо цього вимагає їх поле діяльності.

продовження на наступній сторінці

Наверх