Соціальний тривожний розлад (СТР) є одним з найбільш поширених станів серед груп тривожних порушень. Його ще називають соціофобія (соціальна фобія), яка проявляється як страх перед суспільством, соціумом, тривожність, викликана певними соціальними ситуаціями, спілкуванням з іншими людьми.

Одним з основних критеріїв соціофобії є ірраціональність страху, неможливість контролювати переживання, уникнення ситуацій, пов’язаних з контактами в суспільстві, публічними виступами, відмова від будь-яких дій, при яких присутні сторонні спостерігачі. Очікування настання якої-небудь події і оцінки діям з боку оточуючих викликають гострі переживання, боязнь уявного невизнання ними будь-яких вчинків, рухів, слів. У таких людей занижена самооцінка, вони болісно реагують на критику, одночасно з цим кожен свій крок ставлять під сумнів, побоюються невизнання. Їх постійно мучить питання: що про мене подумають, як на мене подивляться?

Соціофобія виникає в ранньому віці, перші симптоми починаються в основному в пубертатний період. Поява такого розладу обумовлюється надмірною строгістю оцінки поведінки дітей, відсутністю належної уваги, підтримки з боку батьків або, навпаки, гіперопікою, в результаті чого формується низький рівень самооцінки. На нього впливають різні фактори, в тому числі генетична схильність і навколишнє середовище.

Соціофобія може проявлятися через звичайну сором’язливість, нервозність, що переходять в непереборний страх у дітей, впливає на відвідування ними школи. Вони невпевнено почувають себе, коли їх викликають відповідати на уроці, червоніють, кажуть тихо, починають заїкатися, і як результат – отримують незадовільні оцінки, за які їх лають батьки, сміються однокласники.

У молодому віці такі люди часто залишають навчання, пізніше, в зрілі роки легко змінюють або взагалі кидають роботу. Цей розлад також впливає і на інтимні стосунки, вони уникають знайомства з протилежною статтю, рідше одружуються.

У дорослому житті ці симптоми не проходять, навпаки стають ще більше виразними, плюс до всього накладається негативний життєвий досвід, пережитий у період навчання або під час якихось подій, коли стикалися з ситуаціями, які призвели до страху перед оточуючими людьми, соціумом.

Половина людей, які страждають соціофобією, відчувають занепокоєння, тривогу тільки при певних обставинах, як правило, пов’язаних з публічними виступами. Це може бути доповідь, лекція перед аудиторією слухачів, виступ на сцені під час концерту і т.д. Але є і такі види розладів, коли людина відчуває страх в будь-якій соціальній ситуації.

Люди, які страждають соціальним тривожним розладом, в корені відрізняються від тих, хто просто нервує, наприклад, перед виступом, тому що СТР підвищує рівень стресу, знижує розумове і фізичне функціонування, вони частіше впадають в депресію.

Дорослі бояться публічних виступів через почуття страху зганьбитися перед аудиторією, опинитися в смішному положенні, неправильно бути понятими. Найчастіше вони усвідомлюють, що цей страх надуманий, але подолати його не можуть. При цьому виявляються типові симптоми: прискорене серцебиття, сухість у роті, зривається голос, почервоніння, тремтіння, потовиділення, нудота.

У маленьких дітей ці стани можуть проявлятися в криках, істериці, дратівливості під час будь-яких заходів, наприклад, на дитячих ранках. У старшому віці підлітки відчувають сором’язливість, невпевненість в собі, незручність. Будь-яка спроба впоратися з таким станом самостійно не дає позитивних результатів, а призводить лише до погіршення розлади.

Діти добре піддаються лікуванню гіпнозом, і в дитячому віці за перших ознак соціально тривожного розладу, результати гіпнотерапії будуть відразу ж помітні і відчутні не тільки самою дитиною, але і її оточенням. Батьки не повинні заплющувати очі на зміни в поведінці дитини, якщо знехтувати цим, то в подальшому житті неминучий розвиток СТР.

Люди, які страждають зазначеним розладом, намагаються уникати ситуацій, що викликають у них страх, і сприймають їх як лихо. Проблема ця дуже важка і здатна вплинути на навчання, роботу, на міжособистісні стосунки, її симптоми можуть тривати до шести місяців. Слід знати, що стан тривожного розладу не викликано прийомом медикаментів, алкоголю, наркотиками або будь-якими іншими психоактивними речовинами і не пов’язане з психіатричними порушеннями (параноя, марення і ін.).

Симптоми СТР: постійний, стійкий страх в ситуаціях де беруть участь незнайомі люди, занепокоєння і впевненість, що все закінчиться погано і з ганьбою. Ситуація, яку завжди бояться, призводить до почуття тривоги або панічної атаки – це у дорослих; у дітей – до плачу, до шаленого гніву, соціальному відстороненню. Страх у дорослих може бути надмірним, і вони це визнають, діти ж навпаки не дають звіту такого стану.

Характерним для цієї групи людей є тривала, нічим не обґрунтована тривожність, перебування практично постійно в напруженому стані, нервозність, наявність негативних думок. Через те, що ці симптоми не завжди зрозумілі і не завжди точно діагностуються самими страждаючими і їх близькими, люди звертаються за допомогою до фахівців тільки тоді, коли розлад прийняв стійкий характер і вкрай негативно впливає на їхнє життя. Чим пізніше почнеться лікування, тим більше знадобиться на нього часу, тим складніше буде проходити психокорекція. Гіпнотерапія захворювання найбільш ефективна саме на ранньому етапі, так як можливо отримати позитивний результат за більш короткий час.

У маленьких дітей ці стани можуть проявлятися в криках, істериці, дратівливості.

Поряд з медикаментозним лікуванням соціофобії, використовуються різні психотерапевтичні і психологічні методи, що дозволяють людині долати соціальну тривожність, відчуження, страхи і невпевненість в собі. Застосовувані методи ідентичні в роботі, як з дорослими, так і з дітьми і підлітками.

Лікування гіпнозом від тривожних розладів, зокрема, соціофобії позбавляє людину всіх негативних симптомів і підвищує емоційно вольову сферу. Відповідно покращується загальне самопочуття, підвищується настрій, нормалізується сон, відновлюється апетит, що сприятливо відбивається і на фізичному стані людини. У цілому нині гіпноз позитивно впливає на психофізіологічні особливості організму.

Самолікуванням домогтися позитивних результатів вкрай складно, практично неможливо, а хвороба найімовірніше може посилитися. Допомога психолога, психотерапевта, гіпнотерапевта обов’язкова при роботі з соціально тривожним розладом. Вона дозволяє домогтися тривалих і стійких позитивних результатів, поліпшити якість життя і соціальне функціонування людини.

Пономарьов С.В., гіпнолог, гіпнотерапевт, психолог вищої категорії

При використанні матеріалу статті посилання на сайт psv.com.ua обов’язкове.

Читайте також:

Тривога і тривожні розлади

Страх і форми страху

Що таке тривога і як впоратися з тривожними станами

Панічні атаки

Гіпноз і фобії

Подолати почуття тривоги за допомогою гіпнозу

Як правильно підготуватися до гіпнозу

Відгуки про гіпноз

Наверх