Тривожні розлади трапляються практично з усіма людьми, але ситуації, в яких вони виникають, а також ступінь переживання і час їх протікання у всіх різні. Тривожність є індивідуальною особливістю людини і багато в чому залежить від її темпераменту, характеру, типу нервової системи, особистісних якостей.

Тривожні переживання виявляються не лише на рівні почуттів та емоцій, а й у мисленні людини, у її діях та поведінці. Особливо це виражено у людей з тривожно-недовірливою нервовою системою: вони схильні більше, ніж інші, до гострих реакцій на неприємності, конфлікти та різні негативні події.

Почуття тривоги виникає, як правило, несвідомо і здебільшого невмотивовано на відміну від страху, при якому є конкретні усвідомлені причини і який проявляється у вигляді негативних переживань в очікуванні реальної небезпеки.

Причини тривожних станів на сьогоднішній день добре вивчені і не є клінічним випадком , що важко діагностується.

Тривожні розлади можна поділити на три групи:

1. Причинно-наслідкові – це стрес і всілякі пережиті психосоціальні стресові стани.
2. Біологічні або генетичні, спадкові тривожні стани. До такої категорії належать тривожно-недовірливі особистості.
3. Поведінкові (біхевіоральні) механізми тривоги.

Психічні травми, конфлікти, стреси – це все, що призводить до виникнення патологічної тривоги. У різних людей різна реакція на травмуючі або конфліктні ситуації. Хтось легко «переступив» через проблему, що склалася, а хтось в ній «застряг» і не бачить виходу з неї. Чим вище ступінь спадкової схильності до переживань неспокійних станів, тим частіше люди стикаються з тривожними розладами і важче їх переносять.

Відповідно, чим сильніший стрес, тим важчі душевні хвилювання. Не в кожному випадку індивід може самостійно впоратися зі своєю тривогою. Лише за умови незначного негативного фактору можливий самостійний відновлювальний процес. У складніших обставинах необхідна допомога гіпнотерапевта, щоб уникнути розвитку психічної патології, викликаної психотравмою.

Механізм поведінкової тривоги тісно пов’язаний з пережитим негативним досвідом. Наприклад, людина випробувала тривожний стан перед якоюсь подією, припустимо майбутнім серйозною розмовою з керівником фірми, і в найвідповідальніший момент перед його початком послалася на термінові справи або погане самопочуття і уникнула її.

Тривога в цьому випадку стане зменшуватися, душевний стан прийде в норму, а настрій зміниться почуттям радості, підкріплюючись позитивними емоціями. Однак наступного разу, перед розмовою з керівником у неї обов’язково повториться почуття тривоги – вона зафіксується, прийме форму рефлексу і з кожним разом буде сильніше відчуватися і приймати все більш стійкий характер.

Будь-яка людина відчуває почуття тривоги перед якимось невизначеною подією, але воно проходить відразу, коли стає зрозумілою причина переживань. При цьому мобілізуються внутрішні ресурси, людина визначає ступінь загрози і починає діяти для її усунення.

На фізичному рівні тривога проявляється в прискореному диханні, серцебитті, сухості в роті, тремтінні в тілі і треморі рук, підвищеному потовиділенні, нудоті, неприємному відчутті в животі, оніміння кінцівок, прискореному сечовипусканні, запамороченні, дзвін у вухах, зміні артеріального тиску та ін.

На психологічному рівні тривога проявляється широко розкритими очима, метушливістю, швидкою і уривчастою промовою, різкими і переривчастими жестами, мімікою, збільшенням дистанції при розмові, бажанням відгородитися, піти, розгубленістю, труднощами концентрації уваги.

Перебуваючи в стані тривожних переживань, людина починає часто курити, зловживати алкогольними напоями, з’являється непомірний апетит і переїдання, знижується працездатність і здатність до навчання, збільшується ризик травмування в побуті або на робочому місці, погіршується настрій, з’являється емоційна виснаженість.

Близьким станом до тривоги є почуття страху. Тривога відрізняється від страху тим, що страх – це реакція на конкретну небезпеку, супроводжується також психологічними і фізичними реакціями організму. А тривога, як правило, не має чіткого уявлення і протікає в рамках невідання.

Патологічна тривога може бути проявом психічних захворювань або їх супутнім симптомом. В першу чергу це тривожно-фобічні розлади, депресія, панічна атака, обсесивно-компульсивний розлад та інші види захворювань. Для ментальних порушень, що вже сформувалися, необхідні лікувальні сеанси медичного гіпнозу.

Зіткнувшись з проблемою – регулярно повторюваним почуттям тривоги або стійкою тривогою, слід відразу звернутися за допомогою до фахівців: психолога, психотерапевта, гіпнолога, які допоможуть впоратися з неприємною недугою і підвищити рівень якості життя.

Гіпнотерапія тривожності найбільш ефективна і має ряд переваг: це зняття душевного хвилювання і запобігання переходу хворобливого занепокоєння в пролонгований невротичний розлад. Лікування гіпнозом тривоги проводиться на будь-якій стадії тривожних станів, незалежно від сили почуття тривоги та причин виникнення цих хворобливих переживань.

Читайте також:

Тривога і тривожні розлади

Що таке тривога і як впоратися з тривожними станами?

Гіпноз при генералізованому тривожному розладі (ГТР)

Гіпноз при тривожно-депресивних розладах

Сеанси гіпнозу при тривожних станах

Соціальний тривожний розлад (соціофобія)

Страх. Форми страху

Панічні атаки

Подолати почуття тривоги за допомогою гіпнозу

Як правильно підготуватися до гіпнозу

Відгуки про гіпноз

Наверх